Постінсультні больові синдроми (ПБС)

Постінсультні больові синдроми (ПБС)
ПБС – часті ускладнення перенесеного захворювання. Формуються вони в перші 3 місяця від дебюту інсульту. Провідним серед них є постінсультний синдромм больового плеча (СБП).

Умови формування СБП:

-велика рухливість та недостатня стабільність головки плеча в суглобовій западині лопатки;
-уразливість структур периферичної нервової системи в області плечового пояса та плеча;
-значні функціональні навантаження на нервово-м’язовий апарат плечового суглоба (далі – ПС).
Виникнення больового синдрому (далі – БС) також пов’язують із порушенням рухового контролю, порушеннями чутливості, неглектом, сублюксацією плеча.

Причини СБП:

1) неврологічні:
-Рефлекторна симпатична дистрофія;
-Постінсультний біль центрального походження;
-ушкодження плечового сплетіння та підвищений м’язовий тонус у паретичній кінцівці.
2) локальні:
– адгезивний капсуліт;
– ротаційні надриви манжети плеча при неправильному переміщенні або положенні хворого;
– артрит ПС;
– артрит акроміоклавікулярного зчленування;
– тендовагініт двоголового м’яза,
– піддельтоподібний тендовагініт.
3) ортопедичні:
– Імпіджмент с-м.

Найбільш ефективним способом лікування СБП може бути поєднання методик ЛФК, точкового масажу, дзеркальної терапії, кінезіотейпування, фізіопроцедур та аутогенного тренування. Комбінована терапія, спрямована на профілактику розвитку БС, повинна починатися в максимально ранні терміни після стабілізації загального стану пацієнта. Ключовими точками вибору комплексу реабілітаційних заходів є оцінка болю за шкалою ВАШ, загальний соматичний стан пацієнта, вихідний м’язовий тонус паретичної кінцівки та терміни розвитку інсульту. Від типу інсульту добір реабілітаційних заходів залежить. Спірним залишається питання щодо застосування ортезів на ПС, через те що за результатами численних досліджень це може зменшити розвиток БС, але не вплине на об’єм руху, спастичність і відновлення функції верхньої кінцівки (рівень доказовості 1a, Motor Rehabilitation. Post Stroke, 2016).

Програма відновного лікування для пацієнтів із СБП заснована на наступних положеннях: • корекція кістково-суглобової та м’язової системи плечового поясу;

• керування руховим контролем з боку центральної нервової системи (ЦНС);
• формування здатності діяти руками відповідно до МКФ (відновлення рухових форм життєдіяльності);
• корекція психологічного стану пацієнта;
• при необхідності – медикаментозне усунення БС.
Для вирішення першого завдання з корекції кістково-суглобової та м’язової системи плечового пояса та верхньої кінцівки застосовують такі методи:
• лікування положенням;
• мобілізація м’яких тканин у формі дренуючого масажу плечового поясу, точкового масажу в
поєднанні з ароматерапією;
• мобілізація суглобів, стабілізація лопатки, полегшення м’язової активності/руху (варіанти методики ПНФ);
• використання зворотного зв’язку у формі проговорення лікарем кожного руху, візуального контролю за рухом, навчання візуальній уяві руху;
• вправи з пасивної та активної розробки рухів у суглобах;
• сенсомоторна стимуляція, тейпування;
• вправи на збільшення м’язової сили (для пацієнтів з наявними довільними рухами у верхній кінцівці);
• використання методики вимушеного стимулювання верхньої кінцівки (при наявних рухах у ураженій кінцівці), CІMT-терапія;
• дзеркальна терапія.

Рекомендовано застосування терапії (CIMT-терапії) обмеженням руху або її модифікованої версії у пацієнтів із довільним розгинанням у зап’ясті 20° і в пальцях 10° у всіх реабілітаційних періодах з метою збільшення сили, об’єму руху, поліпшення активної функції руки, використання в повсякденній активності. Для вирішення другого завдання з управління руховим контролем з боку ЦНС необхідно скласти реабілітаційну програму з використанням вправ на тренування балансу та мобільності за допомогою верхньої кінцівки, перехід з одного положення до іншого, по можливості використання нестійких платформ, навчання методики правильного дихання. Для відновлення здатності діяти руками використовується рішення цілеспрямованих функціональних завдань верхньої кінцівкою, важливих для пацієнта на даний момент. Психологічна корекція здійснюється за допомогою релаксуючих технік (наприклад, прогресивна м’язова релаксація) та навчальних програм для родичів та самих хворих. Застосування різних фізіотерапевтичних методів можливе з урахуванням періоду інсульту та наявності протипоказань (кріотерапія, хромотерапія).

Докладнішу інформацію або консультацію можна отримати за номером телефону +38 (097) 336-46-54