Практичні вправи для відновлення мови після інсульту

Як відновити мову після інсульту? Чи можна відновити вимову, чи можна відновити рухливість язика, губ, горла та м’якого піднебіння? Можна, якщо це буде тривала, кропітка праця як самого пацієнта, так і його родичів, особливо у разі, коли пацієнт проходить реабілітацію вдома.

Нижче вам пропонується комплекс спеціальних вправ, спрямованих на зміцнення м’язів мовного апарату, розвиток сили, рухливості та диференційованих рухів органів, що беруть участь у мовленні. На першому етапі заняття тривають не більше 5-7 хвилин, а згодом — 20-30 хвилин 2-3 рази на день. Вправи обов’язково виконуються перед дзеркалом.

Вправи після інсульту для м’язів горла

1. Проковтування кашоподібної їжі, рідини, ковтання слини.
2. Позіхання з широким відкриттям рота, шумним втягуванням повітря.
3. Гарне відкашлювання з широко відкритим ротом, з силою стиснувши кулаки. Вправу виконують перед дзеркалом.
4. Покашлювання з висунутим язиком.
5. Чередування глибокого дихання через рот при затиснутому носовому проході та через ніс при закритому роті.
6. Імітація рвотних рухів.
7. Зробивши попередньо рвотний рух, з напругою м’язів плечового поясу, рук, шиї голосно відкашлюються зі звуком “а”.
8. Імітація жування (відбувається енергійне скорочення м’язів гортані, горла).
9. Наслідування: а) стону; б) мукання; в) свисту.
10. Вимовлення голосних звуків: а-е-і-о-у.
11. Спів голосних звуків: а-е-і-о-у.
12. Підкидання голови з подоланням опору (помічник тримає руки на потилиці хворого).
13. Опускання голови з подоланням опору (помічник тримає руку на лобі хворого і просить різко опустити голову).
14. Підкидання і опускання голови при сильному натисканні підборіддям на кулаки обох рук.
15. Витягування язика до підборіддя і подальше втягування його в рот з подоланням опору. Хворому пропонується витягнути язик до підборіддя, а потім втягувати його в рот; під час цього помічник легкими ривками намагається утримати язик хворого зовні рота.

Вправи після інсульту для м’язів м’якого піднебіння

1. Полоскання горла важкою рідиною (кисіль, сік з м’якоттю, варенец, кефір).
2. Проковтування: а) слини, б) крапель води, соку тощо; імітація ковтальних рухів.
3. Позіхання з широко відкритим ротом.
4. Вдох з позіханням через рот, видих через ніс.
5. Вдох носом і ротом одночасно: він має бути поетапним, ривковим, при напруженому м’якому піднебінні.
6. Добровільне покашлювання.
7. Покашлювання з висунутим язиком.
8. Імітація рвотного руху.
9. Імітація рвотного руху з висунутим язиком.
10. Зробивши попередньо рвотний рух, голосно відкашлюються.
11. Хропіння на вдоху і видиху (наслідування сплячому).
12. Вимовлення голосних звуків (а, е, і, о, у) на твердому акценті.
13. Спів цих же голосних звуків.
14. Використовуючи зоровий контроль (дзеркало), ритмічно піднімати і опускати м’яке піднебіння, поєднуючи підняття з позіханням, а потім без позіхання.
15. Вимовляти, тримаючи кінчик висунутого язика пальцями: і-а-і-а. (Звук “і” відокремлюється від “а” паузою).

Гімнастика губ і щік для відновлення після інсульту

1. Надування обох щік одночасно.
2. Надування щік по черзі (перегонка повітря з однієї щоки в іншу).
3. Втягування щік у ротову порожнину між зубами.
4. Сосальні рухи: замкнуті губи витягуються вперед хоботком, а потім повертаються в нормальне положення. Щелепи стиснуті.
5. Оскал: губи при стиснутих щелепах сильно розтягуються в сторони, вгору, вниз, оголяючи обидва ряди зубів, щільно притискаючись до ясен, а потім спокійно змикаються знову (відповідно вимовляються звуки “і”, “с”, “з”, “п”, “б”, “м”).
6. Хоботок з подальшим оскалом при стиснутих щелепах. При вдиху хоботком «п’ють повітря», при видиху вимовляють с, з, і.
7. Оскал з розкриванням і закриванням рота та подальшим змиканням губ: а) оскал; б) розкрити рот з оскаленими зубами; зімкнути щелепи; г) зімкнути губи.
8. Оскал при нерухомо розкритому роті з подальшим закриванням губами обох рядів зубів (п, б, м).
9. Втягання губ широкою трубкою, воронкою, при розкритих щелепах.
10. Витягування губ вузькою воронкою (свист), задимлення свічки, імітація надування мильного бульбашки (у, о).

Усі попередні вправи спочатку виконуються з іррадіацією збудження, тобто в рух певних м’язів залучаються сусідні м’язи, а потім поступово рух концентрується лише на губах, всі інші м’язові групи залишаються, по можливості, в спокої.

1. При широко розкритих щелепах губи втягнуті всередину рота, щільно притискаючись до зубів.
2. Піднімання щільно стиснутих губ вгору (до носа) і вниз при щільно стиснутих щелепах.
3. Піднімання верхньої губи; оголюються лише верхні зуби (ф, в).
4. Відтягування вниз нижньої губи; оголюються лише нижні зуби.
5. Піднімання і опускання в 4 прийоми по черзі обох губ: верхню підняти, нижню опустити, верхню опустити, нижню підняти, норма.
6. Імітація полоскання зубів: повітря зсередини сильно тисне на губи (цьому руху спочатку можна допомогти по черзі надуванням щік). У вправах 13-16 губи не повинні відтопирюватися.
7. По черзі набирати повітря під верхню губу, потім під нижню губу.
8. Всмоктування верхньої губи під нижню з різким відкриттям її при розкритті рота («цмокання»).
9. Таке ж всмоктування нижньої губи під верхні зуби.
10. Вібрація губ («пуркання коня»).
11. Рух губ хоботком вліво, вправо; так само — розтягнутими губами.
12. Обертальний рух губ хоботком (вгору, вліво, вниз, вправо — спочатку окремо, потім разом).
13. При зімкнутих щелепах нижня губа рухається вправо, вліво.
14. Таке ж рух верхньою губою.
15. При стиснутих щелепах щільно зімкнуті губи рухаються вгору до носа і вниз. Дихання носом.
16. Силова гімнастика (у випадку загальної слабкості губ): а) вправа з присоскою; б) сильно надувати щоки, по можливості утримуючи губами повітря в ротовій порожнині; в) утримувати губами олівець, скляні трубки; при диханні повітря проходить через обидва кути рота — одночасно або по черзі.

Гімнастика язика

1. Висовування язика назовні «лопатою»: йому надається плоска (широка) форма так, щоб він своїми боковими краями торкався кутів рота. Спочатку язик укладається ненапруженим між зубами, потім він кладеться тільки на нижню губу, далі утримується між зціпленими зубами. Якщо язик довго не вдається зробити достатньо широким, то: а) вимовляються з млявим язиком між губами сполучення звуків бя-бя або мя-мя; б) на розпластаний між губами язик сильно дують; в) наспівують звук і посміхаються — язик розплащується.
2. Висовування язика назовні «жалом»: язикові надається якомога більш загострена форма. Якщо це рух довго не вдається, то язик протискають між губами, стискаючи з боків, або тягнуть до відсунутої від нього руки, олівця, або сильно витягують його назовні, вправо, вліво і, коли він в кутку рота звужується, обережно відводять в такому вигляді до середини рота і фіксують.
3. По черзі висовувати язик «лопатою» і «жалом».
4. Висунутий із рота язик робить поперемінно «лопату» (широко розпластаний, тонкий язик) і «жало» (округлий, із загостреним кінчиком).
5. Виконують те ж саме рух, але в ротовій порожнині, причому кінчик язика впирається то в верхні, то в нижні зуби.
6. Висовування язика з рота, а потім втягування його глибше в рот так, щоб там утворився лише м’язовий комок; кінчик язика стає непомітним.
7. Поворот сильно висунутого з рота язика вправо і вліво.
8. Піднімання і опускання задньої частини язика: кінчик язика впирається в нижню ясна, а задня частина язика то піднімається вверх, торкаючись м’якого і частково твердого піднебіння, то опускається вниз (к, г). Якщо це рух не вдається, то спочатку корінь язика підштовхується вверх.
9. Присмоктування спинки язика до піднебіння спочатку при замкнутих губах, а потім при розкритих. Якщо присмоктування не вдається, застосовуються два допоміжних прийоми: а) на спинку язика кладеться липка цукерка або небо змазується медом, і хворий намагається, прижимавши спинку язика до неба, смоктати цукерку або мед; б) полусогнутий вказівний палець накладається зверху на підборідкову кістку, а великим пальцем здійснюється натискання ззовні, знизу вверх, на дно ротової порожнини, спинка язика підштовхується до піднебіння.
10. Присмоктування всього язика «лопатою» до піднебіння і відривання від нього зі щелкаючим звуком спочатку при замкнутих, а потім при розкритих щелепах. Щоб уникнути піднімання язика за допомогою нижньої щелепи, використовують розширювач рота або пробку: в правий або лівий кут щелеп вставляється пробка товщиною в мізинець; вона може бути гумовою або дерев’яною з дротяною ручкою для утримання між зубами.
11. Висунутий «лопатою» язик змикається з верхньою губою, а потім втягуюється в рот, торкаючись при цьому спинкою верхніх зубів і піднебіння, ніби змащуючи їх і загинаючись кінчиком вгору у м’якому піднебінні.
12. Присмоктування язика без відриву від піднебіння з відкриванням і закриванням рота (кінчик язика торкається верхніх ясна).
13. Присмоктування до піднебіння і відривання від нього спинки язика; кінчик язика впирається в нижні ясна; вправа виконується спочатку при закритому, а потім при відкритому роті.
14. Розкривання і закривання рота при такому ж положенні язика.
15. Язик із силою протискається між зубами так, що верхні різці «скоблять» спинку язика.
16. Таке ж положення, але кінчик язика впирається в нижні ясна.
17. При малорухливому язику рекомендується перевертати в роті кубики із сухих хлібних корок, гороху і т.п.
18. Кругове оближування кінчиком язика губ з поступовим збільшенням їх відкриття.
19. Таке ж оближування зубів під губою з поступовим збільшенням вигину кінчика язика.

Мімічна гімнастика для ротогубної області в програмі відновлення після інсульту

1. Зібрати губи в трубочку і розслабити.
2. Розтягнути кути рота в сторони і розслабити.
3. Видихнути повітря з куточків рота по черзі.
4. Відкрити рот, з’єднати губи в тугий кружечок і розслабити.
5. Показати зуби верхньої щелепи.
6. Показати губи нижньої щелепи.
7. Облизати верхню та нижню губи.
8. Надути щоки і розслабити.
9. Втягнути щоки і розслабити.
10. Набрати повітря під верхню губу.
11. Набрати повітря під нижню губу.
12. «Переганяти» повітря з однієї щоки в іншу.
13. Беззвучно вимовити звуки: м, б, п, о, у, і.
14. Беззвучно вимовити слова: боб, біп, бом, ком, ром, тим.

Гімнастика для жувальних м’язі

1. Відкрити рот і закрити.
2. Видвинути нижню щелепу вперед.
3. Відкрити рот і закрити.
4. Надути щоки і розслабити.
5. Відкрити рот і закрити.
6. Рухати нижньою щелепою вбік.
7. Відкрити рот і закрити.
8. Втягнути щоки і розслабити.
9. Нижніми зубами закусити верхню губу і закрити рот.
10. Відкрити рот, закинувши голову назад, закрити рот — голову прямо.

Весь комплекс повторювати 3-4 рази на день перед дзеркалом, кожну вправу виконувати 5-6 разів.

Більш детальну інформацію або консультацію можна отримати за номером телефону: +38 098 346 64 28.