Як зрозуміти, що відновлення після інсульту вдома зайшло в глухий кут

Перш ніж розпочинати цю статтю, маємо наголосити: кожній людині, що перенесла інсульт, необхідна ефективна реабілітація, і до того ж — якомога раніше. Важливо розуміти, що відсутність підтримки та втручання фахівців і пасивне очікування моменту покращення може завдати шкоди здоровʼю та навіть призвести до інвалідизації. Саме тому ми радимо звернутися до професіоналів одразу після стабілізації стану хворого, щоб не гаяти дорогоцінний час.

Якщо ж обставини склалися таким чином, що пацієнт тимчасово залишився виключно під наглядом родичів, важливо пам’ятати: реабілітація після інсульту — доволі складний та тривалий процес, що потребує терпіння та емоційної стійкості від усіх його учасників. Наслідки інсульту — параліч кінцівок, рухові та мовні порушення, проблеми з пам’яттю і мисленням — не минають самі по собі. Повернення до нормального життя потребує тривалого реабілітаційного періоду, тож варто зробити все можливе для того, аби відновлення не зайшло в глухий кут. Пропонуємо дізнатися детальніше про те, що саме має насторожити людей, які доглядають за пацієнтом після інсульту вдома.

5 ознак, що свідчать про необхідність допомоги фахівців

1. Відсутність прогресу у фізичній активності протягом тривалого часу

Зазвичай після кількох місяців або навіть тижнів хворий поступово починає краще сидіти, вставати, рухати кінцівками та виконувати руками прості дії. Отже, відсутність прогресу після інсульту може означати, що навантаження недостатні, вправи підібрані неправильно або виконуються нерегулярно. Також це може бути ознакою того, що пацієнт досяг плато відновлення, коли фізичний прогрес сповільнюється. Змінити ситуацію на краще допомагає звернення до кваліфікованих реабілітологів для розроблення або коригування індивідуального плану відновлення.

2. Наростання спастичності та виникнення контрактур

Спастичність є досить поширеним наслідком інсульту. Без регулярних вправ і правильно підібраної реабілітації підвищений м’язовий тонус може поступово призводити до контрактур — стійкого обмеження рухливості суглобів через скорочення м’язів і навколишніх тканин. Тож ускладнення рухів, збільшення напруження кінцівок і поява болю сигналізує про необхідність у негайній професійній корекції реабілітаційного процесу.

3. Погіршення мови, мовлення або когнітивних функцій

Крім рухових порушень інсульт може спричинити проблеми з мовленням і когнітивні розлади. Уникнути такого неврологічного дефіциту допомагає робота з логопедом, нейропсихологом, тренування артикуляції, виконання вправ для покращення пам’яті та уваги. За умови регулярних і систематичних занять можна досягти суттєвої позитивної  динаміки.

4. Зниження мотивації у пацієнта

Психологічний стан людини прямо впливає на результати відновлення після інсульту. Втрата мотивації, віри у повернення до нормального життя, пасивність і небажання виконувати вправи серйозно уповільнюють реабілітаційний процес, знижують його ефективність, роблять час відновлення довшим та підвищують ризики ускладнень. Підтримка психолога у подібних випадках є не менш важливою за фізичні вправи та робота над когнітивними функціями.

5. Емоційне та фізичне виснаження родичів

Організація процесу реабілітації та домашній догляд вимагають від близьких людей хворого фізичних зусиль і неабиякої психологічної витримки. Накопичена втома родичів, почуття безпорадності, дратівливість і страх зробити щось неправильно — це непрямий, але дуже важливий сигнал, що ситуація вийшла за межі домашніх можливостей. А це, своєю чергою, впливає на ефективність реабілітації. Саме тому потрібно зважати на стан не тільки хворого, а й близьких, які його підтримують.

Чому домашня реабілітація частіше за все не дає бажаного результату?

Чинниками, що перешкоджають процесу відновлення після інсульту вдома, найчастіше є:

• відсутність мультидисциплінарного підходу (реабілітація має включати допомогу різних фахівців — фізичного терапевта, невролога, нейропсихолога, кардіолога, логопеда-афазіолога, ерготерапевта тощо);
• нестача спеціального обладнання, знань, навичок та досвіду у реабілітації;
• відсутність постійного професійного контролю за процесом.

Пройти комплексну програму вдома без залучення фахівців неможливо. Тільки професіонали можуть правильно підібрати комплекс вправ, оцінити прогрес і за необхідності внести корективи у план реабілітації.

Коли варто змінювати формат відновлення

Відсутність прогресу після інсульту при спробах самостійної реабілітації вдома — не поразка, не привід змиритися і зупинитися, а сигнал, що вжиті заходи вичерпали свої можливості, отже настав час все-ж таки звернутись до спеціалістів, якщо ви не зробили цього одразу після виписки з лікарні.

«Джерело Лайф» пропонує програми відновлення після інсульту в реабілітаційному центрі або вдома за постійної підтримки фахівців. Серед методик, які ми використовуємо під час реабілітації, є кілька особливих рішень:

• унікальний апарат для лікування дисфагії;
• авторська система дихальної гімнастики;
• дзеркальна терапія;
• система зі зворотним біологічним зв’язком для тренування рухливості верхніх кінцівок;
• новітнє обладнання для фізичної терапії та фізіопроцедур;
• у центрі для досягнення найбільш ефективних результатів облаштовано теплий, згідно з протоколами, басейн, вправи у якому проходять під наглядом фахівця.

Реабілітація у «Джерело Лайф» проходить під контролем невролога, фізичного терапевта, нейропсихолога, логопеда тощо. Індивідуальні плани занять, мультидисциплінарний підхід і регулярна оцінка прогресу допомагають підібрати оптимальну стратегію для якнайшвидшого одужання. Тож якщо ви чи ваші рідні перенесли інсульт, не марнуйте час і заручіться підтримкою спеціалістів. Це допоможе уникнути ускладнень і значно прискорить процес відновлення.